Катарсис

Інтелектуальний Правий Журнал

До студентства!

Привіт.

Мене звуть Андрій Галкін. Я засновник та головний редактор цього ресурсу, що, як ви певно вже здогадалися, називається «Катарсис». Але про назву пізніше.

Відкриття «Катарсису» ми приурочили до початку навчального року. Чому? Тому що, на нашу думку, криза знань — головна криза нашого українського суспільства. Так. Я підкреслив «українського». Тому що ми відкидаємо будь-який глобалізм. Проблеми сучасного світу нас, звісно, турбують та цікавлять. Але потім. Насамперед — Україна. Наша з вами Батьківщина. І тому відкриття «Катарсису» розпочинається зі звернення до студентства. До того його прошарку, що любить свою країну та ще вірить у те, що вона може та стане щасливою і заможною.

Розумієте, хлопці та дівчата, якщо ми всі захочемо з’їбатися в успішнішу країну (типу тієї ж Польщі), тут ніколи нічого не настане чудового. Ми тут молоді, праві, інтелектуальні та злі, ми проти глобалізму, інтернаціоналізму та космополітизму. Ми зосереджуємось тільки на Україні. Кому-то, звісно, може це не подобатися, та вони можуть йти нахуй. Бо усе одно будуть одним оком заглядати, що у нас тут коїться, бо ми будемо кращими.

До речі, ми тут лаємось. Чому? Так краще виглядає текст. Більш емоційно забарвлено. Більш агресивно. Більш здатним до життя. Більш пропагандистським. Ми хочемо, щоб за нами були маси. Ви, звісно, можете масами не бути, проте можете бути пастухами мас. Будь-яке діло потребує одиниці талановитих пастухів значно більше, аніж будь-якої кількості мас. Хто ви саме — вже ваше діло. Але якщо ви не хочете бути масами, навчайтесь відкидати нав’язану хуйню та будьте готові до нового.

Наша назва «Катарсис» невипадкова. Цей вже старий термін, що означає найвищу точку трагізму. Трагізму, що досягло наше суспільство. Трагізму, що завів нас глибоко-глибоко у місце, на яке погоджуються тільки погані дівчатка. Але цей трагізм не повинен вас пригнічувати. Він повинен очищувати та просвітлювати ваш розум, душу. Він повинен стати поштовхом для подальшого розвитку, ваших перемог та ваших звершень. Розумійте, що цей трагізм — це джерело можливостей. Повертати його на свою користь, та, врешті-решт, на користь країни та суспільства.

Розумійте, «Катарсис» не має мети розвинути з вас, хлопці та дівчата, такого ж самого біомусору, що представляє зараз наша влада. Не товстоморду товстожопу умовну «еліту», мета якої — це власне фінансове збагачення. Ні. Ви повинні стати справжньою національною Елітою. У класичному розумінні цього слова. Як то було у Римі, чи Греції, чи стародавньому Єгипті. Ви повинні стати Владою з великої літери, тому що ви будете цього заслуговувати. За ваши інтелектуальні досягнення, за досягнення вашого духу та розуму, а не через те, що ви — пройдисвіти, що опинились у потрібний час у потрібному місці.

«Катарсис» — це освітній проект. Ми — чи не єдині, хто буде піклуватись про ваш розвиток, коли як абсолютно усе, що оточує вас у світі – держава, медіа, друзі, батьки чи виш — прагне до вашого абсолютного отупіння. Тупі ви — це корисно для держави. Корисно для тих, хто цю державу представляє. Вони, звісно, не хочуть, щоб якийсь молодняк їх замінив. Бо вони крепко та впевнено присосались до цицьки бюджету. Вони її сосуть на свій власний розсуд: маєтки, яхти та елітних шлюх. Але ви повинні їх замінити. Їх не стане, а ви будете кращими. 100%.

«Катарсис» був створений через відчуття значної та гнітючої кризи студентства як локомотива політичного дискурсу. Вже не має серед вас політичного дискурсу. Вже немає лівих, правих, анархістів, зелених або теракотових. Світ потреблядства зробив зі студенства — з цієї, здавалося б, найбільш придатної до набуття політичних присмаків прошарку — абсолютно аморфну масу. «Катарсис» має першочергову ціль знову зробити зі студентства авангард політичної думки. Зробити пасіонарну більшість з цього покоління, яке трахне цю країну так, що вона розцвіте та засяє, а не буде відчувати себе виїбаною та кинутою!

Ви, хлопці та дівчата, разом з нами станете майбутньою елітою. Майбутнім прошарком, що зробить з України країну, на яку буде рівнятися світ. Ми потрібні вам, бо ми будемо навчати вас, будемо готувати вас до вашої місії. Ви потрібні нам, бо ви — майбутні юристи, фінансисти, хірурги, журналісти, письменники, науковці, історики тощо — ви майбутнє нашої країни. Ви маєте місію наповнити кубок, з якого має напитися уся наша Батьківщина.

Та якщо ми зпрацюємось, будемо працювати у тандемі — у нас велике майбутнє.

Головний редактор

  • 23
  •  
  •  
  •  
Вертикальний, Трибуна