Катарсис

Інтелектуальний Правий Журнал

Як пройшло вшанування героїв Небесної сотні

Парафіяни Хрещенської каплиці разом із настоятелем взяли участь у вшануванні героїв Небесної Сотні.

Воно почалося урочистою панахидою в Михайлівському монастирі, яку очолив Блаженніший Епіфаній. Після цього наші парафіяни разом із учасниками боїв за Майдан, ветеранами війни та родинами загиблих піднялися до меморіялу, де була відслужена заупокійна літія. Ці події навіки змінили Україну і кожного з нас. Не раз ми ставили собі питання: як могло статися, що в наш час, в мирний період у незалежній європейській державі снайпери відстрелювали своїх співвітчизників?

Розслаблений стан нашого суспільства не міг вмістити цього жаху. В Євангелії Ісус промовляє до нас: «Немає більшої любові, ніж коли хтось покладе життя своє за ближніх». Бог створив досконалий світ. Знищили його самі люди, відступивши від Творця і впустивши злі сили. Навіть жертви Христової, здається, не вистачило, щоб упокорити наш бунт, бо за Господом пішли не всі. Якби ми пам’ятали та цінували дари Святого Хрещення та Миропомазання — конфліктів би не було.

Але боротьба все ще триває, тож мусить хтось ставати оборонцями правди. Бог вибирає з кожного покоління найкращих. Бог — надія сильного, а не виправдання слабого. При зіткненні зі злом Бог дає нам сили, яких ми раніше не могли й уявити, тож не треба боятися робити великі речі.

У світському середовищі перемога досягається через сприяння «прогресу». Але насправді потрібна жертва. Чому ж вона була потрібна? Бо кожен не приносив маленьку жертву. Причини сакральної боротьби, що врешті розгорнулася на Майдані, були не політичні й не економічні, а в першу чергу духовні, бо наш світ, за вченням Отців Церкви, похідний від вищої духовної реальності, де має значення кожне наше слово і думка.

Наше суспільство розслаблене, поглинуте розвагами, без часу на молитву, ми забуваємо про Храм Божий навіть по неділях, «їмо» одні одних заради грошей і влади, ідемо за «прогресом» і модою, знищуємо ненароджених дітей в абортаріях. Це й призвело до тих страшних подій п’ятилітньої давності та нинішньої війни. Потрібна була жертва, яка б відновила рівновагу. Мученики у своїх стражданнях, кладучи життя в Ім’я Господнє та за своїх ближніх уподібнюються Христу. Пам’ятаймо їх, бо ми в неоціненному боргу перед ними. Коли йдемо повз ці місця, читаймо бодай одну коротку молитву за їх пам’ять. А Небесна Сотня біля Престолу Божого молитиметься за нас.

Радуйся, Сотне Небесна, перед Престолом Божим жертовоною любов’ю освячена!

Отець Ярослав














Фотокореспондент

  • 54
  •  
  •  
  •  
Горизонтальний, Релігія, фото широко