Катарсис

Інтелектуальний Правий Журнал

Свідки Початку: «ромська» культура пограбування, «жінок у раду» та спекуляції на війні.

Розпочинаємо нову рубрику «Свідки Початку», де ми будемо висвітлювати акти ультралівого насилля та екстремізму, або ж заходи лівих культурних терористів, що спрямовані на дестабілізацію українського суспільства та нав’язування хибних моральних орієнтирів.

Рубрика є витвором колективного розуму редакції «Катарсису». Будь-які збіги випадкові.

Напад циганів на ветерана АТО

20 вересня ветеран «Азову» Максим Ярош, в день свого народження, опинився на Південному вокзалі у Києві, де побачив натовп циган, який намагався пограбувати поліцейського. Ветеран війни вирішив захистити правоохоронця, як би це смішно та водночас сумно не звучало.

В той час як поліцейський викликав підмогу, циган з цвяхом «соткою» напав на Максима. Останній погнався за циганом, щоб дати відсіч. Тікаючи представник культури конокрадів вибіг на дорогу та потрапив під машину, у результаті чого відправився на небесний вокзал. Миттєва карма.

Після цього до вокзалу прибіг цілий табір циган, які вирішили вчинити над Максимом розправу. Поліцейські, які не могли навести порядок, для вирішення проблеми сховали ветерана в службовому авто. На цьому цигани не зупинилися: почали плювати у скло на дверях автомобіля, намагалися його розбити цеглиною. Все це супроводжувалося страшними циганськими прокляттями.

Десь так виглядає типовий представник дуже цінного для України народу.

Повний перебіг розміщено на сторінці Максима Яроша.

В той же час, у Києві, представники ультралівої спільноти проводять захід про «Історію та культуру ромів в Україні». Щоправда, на цей захід чомусь не було запрошено жодного «рома». Циганів, якщо що, теж не запросили. Я особисто не знаю навіщо відвідувати такі заходи. Хочете подивитися на власні очі на культуру ромів — приїжджайте на залізничний вокзал.

Максима вітаємо з минулим днем народження та бажаємо не стати фігурантом кримінальної справи через цигана-ідіота.

Геї в АТО або війна з чорного входу

З кінця серпня — на початку вересня в українських засобах масової інформації набула розголосу тема присутності представників нетрадиційної сексуальної орієнтації (тобто підорів) на війні. Наприклад, телеканал ZIK продемонстрував документальний фільм «Стежками війни: нетрадиційна армія», а 30 серпня в Києві пройшла присвячена цій темі виставка.

Навіть постери цього лайна мають метою соквернення добровольчого руху.

Були ці люди там насправді чи ні — це вже інше питання. Ми хочемо поговорити, насамперед, про те, чому сакральна тема війна неочікувано стала інструментом маніпуляцій від лівих пропагандистів.

Багато в чому за допомогою війни змогли легалізуватися праві та націоналістичні рухи в Україні. Тепер тим же шляхом намагаються легалізуватися в Україні представники ЛГБТ. Але правда у тому, що націоналісти дійсно мають на це право, проте фільмів та виставок їм чомусь не присвячують.

Поодинокі випадки присутності представників ЛГБТ (якщо такі дійсно були) на майже трьохсотисячну армію — це, звісно ж, привід проводити цілі виставки, знімати репортажі та презентувати фільми присвячені цим 2-3 геям.

Найкраще висловлювання на цю тему належить військовому капелану Ігорю Плохому:

Армія наша вона традиційна, вона героїчна, вона патріотична та багато ще можна знайти епітетів, які підходять для характеристики нашої армії, але у жодному разі не можна навішувати на нашу армію ярлик на кшталт «нетрадиційна».

Жінкам владу, але невідомо для чого.

На десерт найсмішніше: 6 вересня під Раду вийшли представниці жіночих організацій. Щоправда, серед них були старі бабусі, які, я щиро сподіваюся, усе ж таки отримали свої 200 гривень за цей сором та зможуть купити собі якоїсь їжі та сплатити комунальні послуги.

Цю літню жіночку, навпевно, дуже турбує мала кількість жінок у Раді.

Вимога цих «організацій» лунала так: «Жінкам владу, жінок у Раду» — а саме вимагали включити до нового виборчого законодавства 50-відсоткову статеву квоту. Тобто,  нове скликання ради має проводитись не за принципом професіоналізму, бажанням займатися політичною діяльністю та розвивати країну, чи представляти певні інтереси певних громадян. Розподіл місць у Раді має проводитись за принципом наявності чи відсутності того або іншого статевого органу в штанях.

Дозволю собі процитувати собі слова представниці Femen з попереднього матеріалу:

Ліберальний фемінізм — суть його можна звести до принципу «дозвольте жінці стати чоловіком». Йдеться, звісно, не про зміну біологічної статі, а про прийняття чоловічої гендерної ролі, яка в цьому світі є нормативною. Такий викривлений марксизм, де замість пролетаріату — жінки. Це історія про квоти, «рівні» права та інші міфи і збочення.

Це був перший пробний випуск за вересень. Подивимося, яку божевільну клоунаду від лівих принесе нам жовтень.

Головний редактор

  • 69
  •  
  •  
  •  
Горизонтальний, Культура, Нація, Політика