Микола Іванович народився на Вінничині, але після служби в радянській армії залишився в Криму, у Севастополі. Вже за «глибоко радянських» часів, задовго до «перебудови», він чітко виявляв себе як свідомий українець. При тому, виявляв це не у Львові або, принаймні, Києві, де комуністична влада намагалась зберігати формально українське обличчя, а в Криму, де зрозуміти, що ти перебуваєш на українській землі — тоді було не просто.

Після того як Британія та Європа попрощались з останнім представником великого покоління європейської вищої аристократії — Філіпом, герцогом Единбурзьким, — хочеться нагадати найголовніші факти, які характеризують цього видатного чоловіка.

Концепція трудової монархії В’ячеслава Казимировича Липинського не є ані застарілою, ані не реалістичною, навпаки, при належному осмисленні в постіндустріальній оптиці вона відкриває шляхи для вирішення проблем актуальних ситуацій формування постіндустріального суспільства. По суті вона може бути використана як ідеологічний стержень не тільки для вирішення актуальних проблем державотворення, але й для реалізації стратегії випереджаючого розвитку.

23 фєвраля — піна для гоління, шкарпетки, граньоний стакан водкі, привітання зі святом «справжніх чоловіків» та «захисників Вітчизни», які або не були в армії взагалі, або фарбували там траву у зелений колір. 

Що Совок вмів робити — так це створювати культ з нічого. Бо коли ти руйнуєш церкви та вішаєш попів — місце сакрального доводиться займати нашвидкоруч вигаданими червоними «богами». А коли тебе максимально принижують на полі бою — тут треба швидко вигадати перемогу.

Саме так з’явилося «свято» 23 лютого, або «День захисника Вітчизни». 

Останнім часом мала місце дискусія щодо особистості легендарного борця за незалежність України ерцгерцога Вільгельма фон Габсбурга, більш відомого українській громадськості під псевдо «Василь Вишиваний». Деякі «діячі», жалюгідні імена та прізвища яких не гідні згадки поруч з ім’ям Його цісарської Високості, у черговий раз спробували підняти брудну тему його нібито «нетрадиційної» сексуальної орієнтації. Більш того, вони спробували надати цьому ледь не ідеологічного значення, зв’язавши цю брехню з ЛГБТ-проблематикою.

Загально відомим є факт того, що саме Микола Міхновський виступив фундатором ідеї державної самостійності України, але маловідомим є те, що він не просто прагнув створення самостійної української держави, але й намагався перетворити українців в імперську націю.

Про Оссевабрандваг (в перекладі з африкаансу – смолоскипна сторожа волячого возу) дуже мало хто знає, а даремно. Саме ця організація стала джерелом кадрів для націоналістичного режиму післявоєнного Південноафриканського Союзу, а її ідея об’єднала під своїм крилом всіх південноафриканських націоналістів.

Невід’ємною частиною індоєвропейської традиції є ідея священного монарха.

Можливо, даний елемент притаманний прімордіальній Традиції в цілому. Це твердження неодноразово намагалися оскаржити і навіть висунути ідею про те, що індоєвропейцям властивий певний «республіканізм». Однак, це не відповідає ні даним академічної науки, ні традиційним даним, отриманим з таких джерел як міфологія.

11 вересня 1973 року в Чилі відбулась національна військова революція.

Щоб зрозуміти її важливість в історії варто згадати, в яких умовах вона відбувалась.

Зрадники, що захопили ключові позиції в політичному естеблішменті США тільки що примусили армію до капітуляції у війні, яку вона виграла. Франція ще не могла оговтатись від наслідків більшовицького бунту 1968 року. Світом поширювалась перша хвиля анти-білого расизму (під лицемірними “анти-расистськими” гаслами). Латинська Америка була охоплена хвилями ультралівого тероризму. Більшість молоді та інтелігенції співчувала лівкам, а західним світом тільки що прокотилась «сексуальна революція», що підривала засади християнської моралі.

Сучасна ліберальна пропаганда оцінює події Другої світової як протистояння сил Добра (союзники та СРСР) та абсолютного зла (країни Вісі). Саме боротьбою із «силами темряви» виправдовують

Поки телевізори та інтернети заповнюють голови українців «томосіаною» (що, безперечно, дуже добре) я розповім вам про те, якою Церкву нам усім хотілося б спостерігати у аспекті економічному.

Доля Олексія Прокоповича Береста повинна стати важливим символом. Все життя він поводив себе мужньо та шляхетно: захищав підлеглих в страшні роки війни, здійснював військові подвиги, боровся за справедливість, піклувався про близьких та загинув, рятуючи безпорадну дитину. В ньому повністю була проявлена аристократична вдача справжнього українця – козака.

Коли поземною віссю Московії є горішнє Поволжя, то поземною віссю України є північно-східний берег Чорного моря. Коли в Московії величезна більшість рік тече на Північ,

Громадяне України!

Всім Вам, козаки і громадяне України, відомі події посліднього часу, коли джерелом лилася кров кращих синів України і знову відродившася Українська Держава стояла коло краю загибелі…

26 квітня 1945 р. внаслідок бомбардування авіацією станції Платлінґ у Баварії, загинув Павло Скоропадський, гетьман Української Держави.

На згадку цієї трагічної для українців події, публікуємо спогади греко-католицького священника, який проводжав останнього Гетьмана в останню його подорож.

Ходе-ходе батько Сталін бережком, Ходе-ходе батько Сталін бережком. Заганяє у комуну батіжком, Заганяє у комуну батіжком. (з народної приспівки) Неповторна і найповніша хроніка роботи НЕ

Українську історію важко уявити без її духовної складової – історії релігії й церкви. Від часів Київської Русі важливими духовними, культурними та економічними центрами були монастирі. 

Свята мучениця імператриця Олександра Римська займає особливе місце в історії християнського світу та церкви. Вона є однією з тих знакових постатей, які знаходяться на межі вмираючого античного світу та нової християнської цивілізації, яка народжувалась на крові мучнів нової віри – в прямому сенсі слова.
Характерно, що навіть навколо ідентифікації її особи не припиняються палкі суперечки істориків, як світських так і церковних. Тим не менш, неможливо відкидати її величезне значення в історії церкви та глибоке і масове шанування її вірними, як на Сході так і Заході.

Про чорний расизм у французьких колоніях, антирелігійний зміст революції, геноцид французів та розвінчання міфу про «народження французької нації» читайте у першій частині. Революція Хама Яскравою

Висхідною точкою націотворчих процесів сучасності багато хто досі вважає революційні події у Франції 1789–1794 років. Мовляв, саме тоді класична феодально-абсолютистська монархія перетворилася на зразкову національну

Останнім часом монархічній складовій ідеології українського консерватизму приділяється невиправдано мало уваги. Розповсюджена думка про те, що український монархізм є застарілою частиною українського консерватизму і на