Джорджа Сороса багато хто не любить. Багато — навпаки. Фанатично обожнюють. Неупередженої інформації в інтернеті вам не знайти. Але саме для цього є ця стаття.
Краще

«Не можна бути трохи лівим, як і не можна бути трохи хворим на рак. Лібертаріанство, як і класичний лібералізм і різні форми націоналізму, що позбавлені правого світоглядного ядра, приречені на трансформацію в чисте лівацтво» — Едуард Юрченко у своїй новій статті критикує лібертаріанство з правих позицій.

Світогляд Тараса Григоровича Шевченка завжди був предметом палких суперечок , не стільки літературознавчого скільки ідеологічного забарвлення. Найбільше напруження мало місце між двома полярними токами зору: марксистською, широко представленою не тільки в радянському шевченкознавстві але й в межах народницько-соціалістичної течії українського руху, та націонал-традиціоналістської, яскравим репрезентантом якої можна вважати доктора Дмитра Донцова.

23 фєвраля — піна для гоління, шкарпетки, граньоний стакан водкі, привітання зі святом «справжніх чоловіків» та «захисників Вітчизни», які або не були в армії взагалі, або фарбували там траву у зелений колір.
Що Совок вмів робити — так це створювати культ з нічого. Бо коли ти руйнуєш церкви та вішаєш попів — місце сакрального доводиться займати нашвидкоруч вигаданими червоними «богами». А коли тебе максимально принижують на полі бою — тут треба швидко вигадати перемогу.
Саме так з’явилося «свято» 23 лютого, або «День захисника Вітчизни».

Останнім часом мала місце дискусія щодо особистості легендарного борця за незалежність України ерцгерцога Вільгельма фон Габсбурга, більш відомого українській громадськості під псевдо «Василь Вишиваний». Деякі «діячі», жалюгідні імена та прізвища яких не гідні згадки поруч з ім’ям Його цісарської Високості, у черговий раз спробували підняти брудну тему його нібито «нетрадиційної» сексуальної орієнтації. Більш того, вони спробували надати цьому ледь не ідеологічного значення, зв’язавши цю брехню з ЛГБТ-проблематикою.

Про Оссевабрандваг (в перекладі з африкаансу – смолоскипна сторожа волячого возу) дуже мало хто знає, а даремно. Саме ця організація стала джерелом кадрів для націоналістичного режиму післявоєнного Південноафриканського Союзу, а її ідея об’єднала під своїм крилом всіх південноафриканських націоналістів.

Невід’ємною частиною індоєвропейської традиції є ідея священного монарха.
Можливо, даний елемент притаманний прімордіальній Традиції в цілому. Це твердження неодноразово намагалися оскаржити і навіть висунути ідею про те, що індоєвропейцям властивий певний «республіканізм». Однак, це не відповідає ні даним академічної науки, ні традиційним даним, отриманим з таких джерел як міфологія.

11 вересня 1973 року в Чилі відбулась національна військова революція.
Щоб зрозуміти її важливість в історії варто згадати, в яких умовах вона відбувалась.
Зрадники, що захопили ключові позиції в політичному естеблішменті США тільки що примусили армію до капітуляції у війні, яку вона виграла. Франція ще не могла оговтатись від наслідків більшовицького бунту 1968 року. Світом поширювалась перша хвиля анти-білого расизму (під лицемірними “анти-расистськими” гаслами). Латинська Америка була охоплена хвилями ультралівого тероризму. Більшість молоді та інтелігенції співчувала лівкам, а західним світом тільки що прокотилась «сексуальна революція», що підривала засади християнської моралі.

Философия обоснования права монархам править имеет самые разные истоки. Мы, будучи европейцами, что покоряли весь мир на протяжении сотен лет, слишком стали европоцентричными, а монархисты из наших краев мало выходят за рамки традиционной европейской философии «Божественного права». В то же время, Восток богат своими традициями, историей и мыслителями, о чем мы крайне часто забываем.

Нельзя сказать, что это все – ложь. Но и назвать это полноценной правдой – будет неверно. Как бы то ни было, современные мы не имеем практически никакого отношение к подлинной культуре наших предков, что современные мы – всего лишь тень их наследия, что пытаются временами примерять на себя эти традиции по праздникам, облачая себя в одежду предков, в то же время будучи пожранными массовой культурой американского универсализма, что ныне нарекается Глобализмом.
Сим, вверенным мне голосом, я объявляю о смерти Украинской культуры.

Сучасна ліволіберальна революція в США є революцією «культурною», а не соціалістичною чи марксистською. Вона спрямована на дискредитацію і знищення абсолютно всього пласту американської історії і культури, що на цій історії базується. Цей наступ прикривається боротьбою з расизмом, шовінізмом, дискримінацією і неполіткоректністю. Мішенню «революціонерів» стали чисельні історичні пам’ятники і мистецькі твори, які символізують американську минувшину, одночасно пояснюючи, чому саме США стали країною №1 в світі. Мета очевидна – знищення усіх згадок про героїчне минуле Америки зламає історичну пам’ять і розірве незримі ланцюжки, що зв’язують «мертвих, живих та ненароджених». І це, в свою чергу, обрушить устої американської держави.

В цій статті мова піде про конкретні ознаки лівого заколоту в США, зокрема, про співпрацю Демпартії з різноманітними лівацькими організаціями і рухами, яких є чимало в теперішній Америці, про «Автономну зону Капітолійського пагорба» в Сіетлі, і про цікаві особливості ідеології американських ліваків.

В останні два тижні увага всього світу прикута до США. Мало кого лишають байдужим шокуючі кадри масових протестних маніфестацій, що полум’ям охопили кількасот американських міст. Мирні демонстрації в одному місці і агресивні виступи маніфестантів в іншому. Грабунки магазинів, захоплення будівель, акти вандалізму, бійки, і на довершення – поліцейські, що на колінах стоять перед натовпом.

Рівно один рік тому, 25 квітня, на Чистий четвер відбувся християнський марш, у якому прийняли участь праві християнські організації. Вата, побачивши цю процесію, звісно охрестила нас фашистами-нацистами, але, будь вони трохи більш освічені, то на думку їм у першу чергу спав би румунський Легіон Архангела Михаїла. Вогонь смолоскипів, барабанний ритм, волинка та величезний дерев’яний хрест, який пронесли Києвом – в такій атмосфері народився Орден. Традиціоналістський рух.
І хоча формально організація була створена на декілька місяців раніше, саме тоді, у Великий четвер 2019 року, Орден вперше вийшов на вулицю, переставши бути просто пабліком в інтернеті.
Пройшов рік. Вважайте, що цей текст – річний звіт про діяльність організації.

Серен К’єркегор не часто приваблює увагу дослідників в якості політичного філософа. Один з «батьків-засновників» сучасної філософії сприймається як метафізик, богослов-фахівець з філософської антропології або естетики, але аж ніяк політичний філософ. Парадоксальним чиномйого соціально-політичні погляди найбільше привертали увагу дослідників радянської доби, які прагнули розкрити «реакційну сутність релігійного філософа».

Ходе-ходе батько Сталін бережком, Ходе-ходе батько Сталін бережком. Заганяє у комуну батіжком, Заганяє у комуну батіжком. (з народної приспівки) Неповторна і найповніша хроніка роботи НЕ

Серед численних вдалих і не дуже романів та оповідань Стівена Кінга, особливу увагу завжди звертають на семитомник «Темна Вежа», яку сам автор назвав своїм magnum

Свята мучениця імператриця Олександра Римська займає особливе місце в історії християнського світу та церкви. Вона є однією з тих знакових постатей, які знаходяться на межі вмираючого античного світу та нової християнської цивілізації, яка народжувалась на крові мучнів нової віри – в прямому сенсі слова.
Характерно, що навіть навколо ідентифікації її особи не припиняються палкі суперечки істориків, як світських так і церковних. Тим не менш, неможливо відкидати її величезне значення в історії церкви та глибоке і масове шанування її вірними, як на Сході так і Заході.