Як сперечатися з ліволібералами?

Якщо вам сподобався цей матеріал – ви можете поширити його в соцмережах

Редакція може не розділяти позицію автора по деяким питанням. 


Це хтось таки мав написати. Можна було б викласти цю статтю в спеціалізованій методичці (так, ми любимо темники ) – але чому б не погратися у відкрите суспільство? Ми пропонуємо вам кілька базових рекомендацій, як сперечатися з ліволібералами

ЦЯ СТАТТЯ МОЖЕ БУТИ ЦІКАВА І ДЛЯ ЛІБЕРАЛІВ, ЯКІ БАЖАЮТЬ РОЗІБРАТИСЯ В ПИТАННІ І ПОДИСКУТУВАТИ

Словничок суперечки

Почнемо з простого викладу деяких термінів, які використовуються в рамках такого роду суперечок. Також ми подаємо коментарі стосовно цих термінів.

ЛГБТ – абревіатура, що позначає кілька форм сексуальної поведінки – лесбійство, гомосексуалізм, бісексуальність та трансгендерність. Іноді, аби розширити її, до абревіатури додають «+» – тобто в неї можуть входити інші форми сексуальної поведінки, відмінні від гетеросексуальної.

ЛГБТ-людина – людина, яка так чи інакше відносно стабільно і добровільно притримується однієї з вищезгаданих форм сексуальної поведінки.

ЛГБТ-організації – це організації, що, принаймні формально, ведуть діяльність, направлену на захист ЛГБТ- людей.

На нашу думку термін є сумнівним, позаяк об’єднує групи, які за багатьма характеристиками  є неспівмірними. Культурні стереотипи стосовно їх, положення у суспільстві, організація сексуальної поведінки – все це різнить їх і робить неможливим таке підозріле узагальнення.

Це одна з причин, чому термін не прижився на наших теренах, тож посередній українець нерідко використовує слово «ЛГБТ» просто як позначення певних громадських організацій.

Відтак, якщо ви і використовуєте їх, аби бути зрозумілішим для опонента то бажано додавати до терміну слово «так звані» і окремо відмічати проблемні сторони терміну.

З іншого боку термін непогано замінює лібералам наші терміни «сексуальні девіації», або «сексуальні хвороби».

Біологічна стать – сукупність анатомічних і фізіологічних ознак організму, що забезпечують відтворення потомства.

Гендер – назва сукупності характеристик, які властиві, на думку суспільства, певні людині. Зазвичай мова йде про сукупність і співвідношення тих характеристик, які у суспільстві прийнято вважати жіночими і чоловічими.

Термін є цілком науковим і використовується в соціології для того, аби позначити, як саме суспільство дивиться на стать.

«Гендерно маркованою» – тобто такою, що стосується гендеру – може бути будь-що. Наприклад, деякі роботи вважаються чоловічими, а деякі – жіночими, хоча виконувати їх можуть люди, які мають чоловічу або жіночу стать.

Право – обумовлена певними обставинами підстава, здатність, можливість робити, чинити що-небудь, користуватися чим-небудь.

Права людини – комплекс прав, які суспільство надає людям від народження через ті чи інші причини. Їх список зафіксований у відповідних офіційних документах, деякі з яких є міжнародними.

Перелік прав людини вичерпується тими правами, про яке вже домовилося суспільство.

Потенційна нерівність – наявність у суспільстві системи прав, які може набути лише людина, яка має певну сукупність властивостей. Наприклад, якщо у державі право вступити до школи має лише біла людина, то це потенційна нерівність.

Фактична нерівність – наявність у суспільстві cистеми прав, якими користуються не всі. Наприклад, якщо у державі право вступити до школи має будь-хто, проте серед білого населення більше учнів, аніж серед чорного, бо чорне населення має нижчі статки і не може відправити дитину до школи, то це фактична нерівність.

Потенційна нерівність двох груп зазвичай не прийнята у суспільстві, адже викликає суспільні конфлікти.

Ліволіберали – люди, які, принаймні, формально з одного боку не заперечують капіталістичне суспільство як таке, а з іншого – вважають, що існуюча фактична нерівність між різними групами в суспільстві є негативним явищем і має бути зменшена за допомогою державних механізмів.

Цей термін об’єднує представників більшості феміністських, антирасистських та так званих ЛГБТ-організацій. Виключенням є ті організації, які займаються правозахисною діяльності серед певних питань, а не політичними.

Термін не позначає певний монолітний рух з єдиною організацією. Часи Комуністичних інтернаціоналів минули, прийшов час горизонтальних рухів зі складною будовою.

Що можна сказати про самі групи, від імені яких виступають ліволіберали?

Починати дискусію треба з відсікання усіх маніпуляцій стосовно становища і думки певних груп (хоч гомосексуалістів, хоч жінок, хоч би й циган).

Права усіх українців незалежно від приналежності до певної групи перелічені в Конституції України. Відтак потенційно всі групи українців є рівними. Фактична нерівність не може зникнути як така з причин, які пов’язані з тим, що люди є нерівними від народження, внаслідок унікальних властивостей кожного організму і ця нерівність лише поглиблюється з часом через соціальні, економічні та інші причини.

Порушення прав і дискримінація заборонені законом. Якщо ви не є спеціалістом з юриспруденції, ви можете посилатися на Конституцію і вимагати у людини пояснень, чому, на його думку Конституція протирічить сама собі і як таке можливо. Далі ви можете додати, що боротьба за права і проти дискримінації може і має мати місце і ви заохочуєте таку боротьбу. Проте ця боротьба має відбуватися в судах.

Більше того, ліволіберали не уповноважені виступати від імені кожної групи, яку вони захищають. Жінки, расові, національні, релігійні та сексуальні меншини не є монолітними групами. Серед них є представники, які підтримують ліволібералів, а є представники, які підтримують консервативні сили. Є також і аполітичні представники.

Тож феміністки помиляються, коли намагаються говорити від імені всіх жінок, так звані ЛГБТ-активісти помиляються, коли намагаються говорити від імені так званих ЛГБТ-людей, а борці з расизмом не мають права говорити від імені расових, релігійних та етнічних груп.

Які цінності ми відстоюємо?

У рамках боротьби з ліволібералами ми відстоюємо виключно цінності свободи. Справа в тому, що на даному етапі предметом захисту стають не ті ідеологічні установки, які ми маємо (вони ще банально не втілені у життя, немає чого захищати), а статус кво – можливість вільно поширювати і підтримувати наші установки. Саме цей статус кво намагаються змінити ліволіберали.

Чи погана ліволіберальна ідеологія?

Я наведу вам кілька основних тез, які стосуються негативних сторін ліволіберальної ідеології.

Треба також розуміти, що значна кількість прибічників ліволібералів не володіє базовим набором необхідних знань про рух та про конкретні політичні зміни, яких він домагається і приєдналася до руху з причин не пов’язаних з їх власним раціональним осмисленням дійсності.

Відтак ці люди у більшості своїй не мають в жодному випадку бути об’єктом ненависті, адже вони «не відають що творять». Агресія в їх бік є допустимою лише у випадку, якщо ви використовуєте її з тими чи іншими об’єктивними цілями.

Чим же погані ліволіберали?

  1. Вони прикриваються правозахисною діяльністю для ведення політичної боротьби. Справа в тому, що з причин, зазначених вище, будь якої дискримінації чи нерівності потенційних прав в Українському законодавстві не існує. Правозахисники – це якраз ті люди, які захищають права у судах. В свою чергу політики – це люди, які вимагають нових прав чи нових обов’язків в залежності від власних переконань.
  2. Всі ті реальні рішення, які пропонують ліволіберали, пов’язані з тим, щоб змусити апарат держаного насилля просувати їх погляди. При цьому, думка самих громадян на подані питання не враховується. Мова йде про квоти, обмеження хейт-спічу (тобто будь-яких висловлювань, які не подобаються лібералам), заборону об’єктивуючої реклами, програми обов’язкового підвищення різноманітності, заборону бізнесменам відмовлятися від обслуговування тих чи інших груп, обов’язкову сексуальну освіту в рамках тієї системи поглядів, які сповідують ліберали і тд.
  3. Зі зрозумілих причин вищезазначена повістка обмежує у правах консерваторів або групи, які на думку ліволібералів є привілейованими. Проте одночасно вона створює проблеми і з самими групами. Агресивне просування тих чи інших неприйнятних для суспільства цінностей та призводить до того, що суспільство починає гірше ставитися до тих груп, від імені яких виступають ліволіберали. Класичним прикладом цього є серйозне погіршення ставлення до так званої ЛГБТ-спільноти у Східній Європі за останні роки.

Таким чином ліволіберали використовують ті чи інші групи як своєрідний щит.

  1. Ліволіберали підривають національний суверенітет України. Принаймні, робота з іноземними фондами, підтримка законопроектів, які так чи інакше закріплюють втручання інших країн чи наддержавних утворень у внутрішньоукраїнські справи (зокрема Стамбульської конвенції) – змушують замислитися над цим.

Кілька поширених питань

 Тепер відповімо на кілька поширених запитань:

1. Чому геям не можна одружуватися – це дискримінація!

Ні, геям можна одружуватися. Просто одруження – це специфічний механізм, який пов’язаний з здатністю людей народжувати дітей і саме тому одружитися можна лише з людиною іншої статі. Саме тому умовні гомосексуаліст і лесбійка цілком можуть одружитися одне з одним.

Детальніше про читайте тут.

2. Ви проти гендеру, це ж науковий термін!

Консервативні українці теж мають власну гендерну систему, адже ми теж вважаємо, що стать – це не просто наявність певних статевих органів, але й специфічна модель поведінки та набір якостей. Наприклад, боягузство рахується як жіноча гендерна риса, а хоробрість – як чоловіча. Саме тому, ми називаємо боягузів «бабами», а для надмірно хоробрій дівчинці можемо сказати: «Ну ти й мужик!».

Проте у нашій гендерній системі біологічна стать має відповідати гендеру, тобто умовна особа чоловічої статі має поводити себе як «мужик». Серед усього іншого, ця система не дуже зручна для людей, які не відповідають більшості з ознак, які мають бути властиві їх статі. Проте консервативна гендерна система зручна для більшості в силу звички та своєї ефективності.

В рамках цієї системи кожному чітко зрозуміло, як він має себе поводити, яку роботу виконувати та як жити. Окрім того, людина має чітко поставлені цілі та ідеали, досягнення яких буде подобатися суспільству.

Це свого роду – простий та зручний шлях, позаяк для досягнення цих цілей у більшості людей від природи, або внаслідок суспільного розвитку є відповідні засоби. Наприклад, материнство, на думку прибічників консервативної гендерної системи є бажаним етапом життя жінки. Для цього жінка має природній механізм народження, закони, які захищають материнство та суспільне схвалення, а  також такі механізми соціальної підтримки, які інститут сім’ї.

3. Ви постійно нападаєте на людей!

Стосовно більшості цих «нападів» відсутні будь-які докази. Позаяк ліволіберали є нашими опонентами, цілком очевидно, що вони навряд чи будуть об’єктивними у висвітленні нашої діяльності.

Якщо вас особисто будь хто поб’є, то звертайтеся до правоохоронців!

4. Ваша позиція – це позиція печерних людей! В нормальних країнах все  не так!

Ви культурний расист і шовініст. Апеляція до нормальності в діалозі двох людей аж ніяк не доводить, що наша позиція погана чи добра.

5. Навіщо взагалі потрібні консерватори?

Консервативні прошарки дуже корисні для своїх країн. Вони зберігають національні традиції (ці штуки непогано монетизуються і слугують одним із засобів об’єднання народів), а також активно плодять дітей (діти потрібні для продовження існування спільноти).

6. Я лесбійка/жінка/чорношкірий і що?

Нас не цікавить ваша орієнтація, статева приналежність, расові особливості, нас цікавить ваша позиція. Поки ви не підтримуєте ворогів свободи – ми нічого проти вас не маємо.

7. Навіщо існували обмеження для жінок?

Вони були об’єктивною потребою економічної ситуації. З ростом економічної важливості жіночої праці, права жінок розширювалися. Заборони жінкам виконувати ряд небезпечних і важких робіт, зокрема у Радянському союзі були раціональною потребою суспільства.

Позаяк медична допомога та соціальні пільги для жінок у Радянському союзі оплачувалися з держбюджету, було вирішено, що оплата відповідної допомоги та пільг може бути більшою, за користь від роботи жінок за небезпечними спеціальностями.

8. Чому ви не вдячні феміністкам за права жінок?

Феміністичний (суфражистський) рух не має прямого зв’язку з сучасними феміністками. Більше того, про ефективний суто суфражистський рух не можна говорити в рамках історії держав, які входили до Російської імперії.

Всі права жінкам тут надавалися прибічниками тих чи інших лівих ідеологій. Зокрема, право голосувати було надано жінкам з подачі ну дуже відомимих феміністів: меншовика Чхеідзе, октябриста Родзянко, комуніста Леніна і т.д.

Якщо українські жінки хочуть бути вдячними, то варто бути вдячними саме їм, а не західноєвропейським жінкам.

9. Чому ви виступаєте проти рівності?

Враховуючи складну політичну і економічну ситуацію, ми не впевнені в тому, що встановлення штучної рівності позитивно вплине на розвиток суспільства.

Більше того, повна рівність неможлива, а максимально до неї наблизитися , враховуючи історичний досвід, можна лише у випадку встановлення марксистської диктатури. Якщо вам подобається рівність – радимо вам ставати комуністами.

10. У чому проблема різноманітності?

Ми цілком підтримуємо різноманітність. Проте вона неможлива у випадку, якщо штучно максимально змішувати різні суспільні групи і відмовляти їм у специфічному і особливому ставленні до кожної з них.

11. Але всі ці люди теж воювали! Чому вони не можуть вільно жити в країні за яку проливали кров?

Можуть і мають. В цій країні існує законодавство, яке має їх захищати. Як ми вже встановили, вони мають ті самі права, що і всі інші. Ми поважаємо їх вклад у спільну перемогу, але нам не подобаються їх вподобання. Проте якщо вони не підтримують ліво ліберальні ініціативи ми до них прямих претензій не маємо.

12. Де ви бачите в Україні пропаганду ЛГБТ?

Термін пропаганда ЛГБТ виник вельми ситуативну у результаті реакції спільноти на певні виклики. З огляду на це, необхідно висвітлити кілька основних тез:

1) Досі невідомо чи є орієнтація соціальним, або, власне, природнім явищем. Це явище досі досліджується науковцями і ймовірніше за все  місце мають комплекс причин. Тобто не можна точно сказати, що нав’язати людині стереотип негетеросексуальної поведінки можливо. З іншого боку, у країнах, де ЛГБТ-організації діють активно, в тому числі і на рівні освіти, динаміка зміни парадигми статевої поведінки очевидна.

У молодших групах нестійка орієнтація спостерігається значно частіше. Опитування проводилося нещодавно, тож ймовірніше за все, люди не боялися відкритися. Тож ми працюємо на випередження, намагаючись захистити ті суспільні наративи, які зберігають статус-кво, в тому числі і гомофобію.

 Окрім цього, наша впевненість спирається на розуміння того, що сексуальна поведінка людини викликана в значному сенсі не інстинктами, які в рамках людини не є визначальними у формуванні поведінки або і взагалі відсутні у тому визначенні, в якому є в тварин (тварини не можуть не підкорятися інстинкту, а люди можуть). Тож формування сексуальної поведінки відбувається за рахунок роботи соціуму.

2) Якщо говорити про ЛГБТ-організації, то їх ідеї дійсно активно пропагуються їх очільниками.

13. Де ви бачили щось таке страшне в Україні?

В певному сенсі ми працюємо на випередження. Ми можемо спостерігати ситуації за кордоном, зокрема у Великобританії, де сексуальна освіта у школі існує з 5 років і є обов’язковою, бачимо тиск на приватні школи, в яких не приділяється увага питанню ЛГБТ-спільноти . Бачимо, що курси, описані в програмах секс-освіти є суперечливими. Окрім цього, враховуючи те, що секс-освіту просувають ліво ліберали, ми очікуємо, що у програмах секс-освіти, вони будуть просувати неприйнятні для суспільства власні погляди на це питання.

Також ми бачимо, що протести консерваторів мають успіх у відмові від тих курсів, які є суперечливими, тож намагаємося і собі боротися за наші права.

14. Гомосексуалізм є і у тварин!

Ми не вважаємо, що все природне є гарним. Тим більше неправильним є твердження, що природні явища є кращими за людські. 

 


Якщо вам сподобався цей матеріал – ви можете поширити його в соцмережах