«Хроника пикирующего бомбардировщика». Як зараз живе НЕ заборонена КПУ?

Якщо вам сподобався цей матеріал – ви можете поширити його в соцмережах

Ходе-ходе батько Сталін бережком,

Ходе-ходе батько Сталін бережком.

Заганяє у комуну батіжком,

Заганяє у комуну батіжком.

(з народної приспівки)

Неповторна і найповніша хроніка роботи НЕ забороненої в Україні КПУ. Насолоджуйтесь.

Ну ви пам’ятаєте себе у 2014-2016 роках. Як ви раділи забороні комуністичної партії, як кричали (тоді це було цікаво) «комуняку на гілляку»… Так от, КПУ не заборонена й досі офіційно діє.

Найголовніше про Комуністичну партію ви знаєте на власному досвіді, а чого не знаєте — можете запитати в батьків. 

КПУ виникла з цілого ряду більшовицьких осередків Російської соціал-демократичної робітничої партії — тої що Ленін, Сталін, Ворошилов. Рішення про створення єдиної всеукраїнської партійної організації було затверджено на з’їзді в Києві від 3-5 грудня за новим стилем 1917 року під назвою «РСДРП (б). Соціал-демократія України». Б — якраз і значить «більшовики».

Те, що було з КПУ з 1917 по 1991 ви й так знаєте. Знаєте, що у 1993 партію було заново створено, частина членів КПУ (1917-1991) перейшла в КПУ (1993). Партію оголосили офіційною спадкоємицею радянської КПУ.

Ну а далі крутезна історія з різкими поворотами від другого місця на президентських виборах 1994 року до наднизьких рейтингів на виборах у 2004 році, і від участі в опозиційних мітингах проти Кучми до об’єднання з «Партією регіонів» в одну коаліцію.

Ви знаєте, що на початку травня 2014, майже відразу після перемоги Майдану, виконуючий обов’язки президента України Олександр Турчинов передав прохання до Міністерства юстиції перевірити КПУ на предмет того, чи законна вона. Тоді ж він зазначив, що можливо партію буде заборонено. Цитуючи Турчинова, причина може бути в тому, що «можлива участь і активна підтримка проросійських акцій на південному сході з боку комуністів».

Вже 16 травня на лідера Компартії України Петра Симоненка (ви забули це ім’я) було скоєно замах. Після дебатів на телеканалі «Перший національний» на виході зі студії Симоненка чекало близько 30 міцних хлопців з нашивками «Автомайдан». Голова КПУ намагався залишити студію через інший вихід, але хлопці все одно його наздогнали. Незабаром машину Симоненко заблокували, розбили в ній скло та кинули в комуністомобіль «коктейль Молотова».

Трохи менше ніж через місяць — 14 червня — глава СБУ Валентин Наливайченко подав Міністерству юстиції документи про заборону партії. Пізніше — 8 липня — Мін’юст та Державна реєстраційна служба звернулися до суду з проханням розглянути можливість заборони діяльності КПУ на території України. В липні 2014 року Верховна Рада проголосувала за розпуск фракції Компартії.

Тоді ж у регламент Верховної Ради внесли зміни — згідно з ними фракція з кількістю депутатів менше певного мінімуму підлягає розпуску. В той самий день фракцію комуністів розпустили.

Пізніше тодішній спікер ВР Олександр Турчинов сказав:

«Це історична подія, колеги! Я сподіваюся, що більше ніколи комуністичних фракцій в українському парламенті не буде!»

Однак, попри всі розпуски, у вересні того ж 2014, КПУ пройшла реєстрацію на вибори у Верховну Раду. Однак, туди кінець-кінцем комуністи не потрапили. Вони набрали лише 3,88% голосів при прохідному бар’єрі 5%.

5 листопада 2014 року призупинили розгляд позову Мін’юсту про заборону КПУ аж поки в суді не розглянуть позов КПУ, що надійшов у відповідь на позов Мін’юсту.

Президент України Петро Порошенко підписав 15 травня закон «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки». 16 грудня 2015 року діяльність КПУ була все ж заборонена. Але через два тижні — 28 грудня — КПУ подала апеляцію. У апеляції їй відмовили. Це засудила Венеційська комісія.

Але Апеляційний суд призупинив провадження у справі до розгляду Конституційним судом. Ну там ще був Кива, він зробив Соціалістичну партію, намагаючись переманити електорат КПУ. А ще був Каплін, він теж зробив Соціалістичну партію, намагаючись переманити електорат КПУ.

Тож КПУ досі офіційно існує. Для того, щоб розібратися, що вони робили весь цей час, ми маємо вирушити мандрівкою на їх офіційний сайт. В липні 2018 його нібито прикрили. За словами Симоненка: підставою для закриття сайту є розміщення на ньому фотографії першого секретаря ЦК Компартії України Володимира Щербицького. Поліція з ним не погодилася: вся справа у символіці, яка демонструвалась на сайті.

«В ході обшуків поліцейські виявили на комп’ютерах працівників офісу матеріали, які були поширені на сайті kpu.ua. За результатами проведення слідчих дій вилучається комп’ютерна техніка і знімні носії інформації, які будуть направлені на експертизу… Цих громадян поки опитують правоохоронці. За даними фактами розпочато кримінальне провадження за ч. 2 ст. 436-1 КК ( “Виготовлення, розповсюдження комуністичної, нацистської символіки і пропаганда комуністичного і націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів» 

— заявив тоді Ярослав Тракало, один зі спікерів Нацполіції.

Так сайт зараз не працює. Але це тривожний дзвіночок — якщо досі діє офіційний сайт організації, то вірогідно діє і сама організації (насправді, в наш час сайт чи сторінка в соцмережах — це зачасту теж саме, що і організація). Другий тривожний дзвіночок був у тому ж 2017 — у Нацагентстві з питань запобігання корупції заявили, що оскільки Компартію України офіційно ще не заборонено, вона має звітувати про своє майно та фінанси.

Не те, щоб організація комусь загрожувала, вона занадто малочисельна. Цікавий саме момент падіння партії, колись всемогутньої. Тому назва статті «Хроника пикирующего бомбардировщика», за однойменним радянським фільмом. 

КПУ ці два роки існує в формальному підпіллі. Одначе це не молодіжна революційна організація, або секта терористів. КПУ — це спільнота, що досі, наскільки можливо намагається зберегти традиції радянської політики — з’їзди, пленуми, серйозні обличчя старих вождів, червоні знамена і лики Леніна. Стиль організації не мінявся з 1972.

Тобто ситуація фантасмагорична — люди з 1972 знаходяться в підпіллі в 2019, проте мають надавати державі звіти з приводу майна та офісів. Згідно з фінансовими звітами, поданими Комуністичною партією України до НАЗК, на її рахунку всього 13,245 грн. Майна у КПУ зареєстровано на 3,2 мільйона гривень. З них 3 мільйони — нерухоме майно. Але в партію все ж надходять кошти — на третій квартал 2017 року надійшло майже 83 тисячі гривень.

Для того, щоб розказати, як партія жила з моменту тієї заборони, ми перейдемо на її новий сайт і покажемо хронічку діяльності організації з січня 2016 по нинішній час.

25.01.2016

Попри те, що з публічного простору України Симоненко зник, ніщо не заважало йому активно вести міжнародну діяльність. Цього дня Петро Симоненко прибуває в Страсбург за запрошенням Тіні Кокса — голови групи об’єднаних європейських лівих. Що там робив Симоненко? Цитуємо прес-службу КПУ: він «проинформирует зарубежных коллег о ситуации в Украине, связанной с углублением фашизации общества, гонениями и преследованиями инакомыслящих, прежде всего коммунистов, подавлением свободы слова, противоправным запретом деятельности Компартии, а также о ходе выполнения Минских соглашений украинской стороной». 

За підсумками цієї розмови той же Тіні Кокс підпише лист до Порошенка з вимогою дозволити КПУ.

28.01.2016

Біля київського апеляційного суду протестували комуністи — вони проти заборони КПУ.

06.02.2016

ЦК КПУ оприлюднює офіційне звертання до представників з Луганської області. Там звичайно все починається з «вследствие антигосударственного переворота, совершенного в феврале 2014 года компрадорской криминальной олигархией и наиболее реакционными и агрессивными национал-радикальными кругами при поддержке Запада и США, стремительно погружается в бездну экономического хаоса, бандитского беспредела, моральной деградации и распада».

Але тут треба розуміти, що КПУ — це не відверті сепаратисти. От цей момент очевидно, що треба осягнути. Очевидно, що нинішня РФ їм подобається більше, аніж Україна. Але питання в тому, що вони як представники старих еліт так само сильно хотіли б зберегти єдину Україну, як власну вотчину. Ці люди через ностальгію, або через якісь меркантильні інтереси, прагнули б відродити УРСР. З України без Криму, Донбасу і південного сходу УРСР не вийде. 

Тож у звернення закрадається й інший, дуже обережний рядок:

«…делегаты конференции взвешенно и ответственно проанализируют, как опыт политической борьбы, так и негативные процессы, возникшие в Луганской областной партийной организации вследствие антипартийной деятельности, откровенного предательства отдельными членами обкома и его секретарями интересов партии…»

Україна — це інтерес партії. Розгул російського націоналізму в ДНР і ЛНР означає як мінімум одну негативну річ. Якщо жителі ДНР і ЛНР, або інших «юго-восточных» регіонів — росіяни, а не українці то вони одразу з електорального поля КПУ переходять в електоральне поле КПРФ. Чим грозить КПУ втрата тих регіонів, де їх в принципі й підтримують — це зрозуміло?

26.02.2016

Заявляють, що не допустять знущання над православними. Причина — Православній церкві (КП) передали Софію Київську.

30.03.2016

Лідер КПУ їде в Москву (це не найцікавіше, звичайно). Там він виступає на Четвертому московському економічному форумі. Тема тогорічного форуму — «25 лет рыночных реформ в России и мире. Что дальше?». Виступають люди, які колись мали стосунок до серйозних міжнародних структур — зокрема Домінік Стросс Кан, директор-розпорядник МВФ з 2007 по 2011.

Як не дивно, але питання планової економіки так чи інакше буде і надалі ставитися. КПУ там саме для того — РФ наразі знаходиться в протистоянні з західним світом, а західний світ — це світ капіталістичний. Відтак будь-яка сила, яка має інший, ніж у представників західного світу погляд на економіку, буде цікава для РФ. 

Тому логічно, що саме в розпал протистояння (2016 ще був доволі гарячим роком)  тема користі або шкідливості ринкових реформ для РФ була дуже актуальна.

20.04.2016

Петро Симоненко дає прес-конференцію у Страсбурзі в будівлі ПАСЕ. «Нарушение прав человека в Украине носит системный характер» — заявляє він.

На наступні роки це буде основна тема роботи будь-якої умовно «проросійської» сили. Адже постмайданна Україна — це територія повстання, а повстання зазвичай не корелюються з правами людини (з ними щось взагалі корелюється?). До речі цю тактику комуністи використали ледь не першими — адже саме комуністи це все ж єдина серед натовпу синьо-білих ідеологічна партія. А ідеологічній партії значно легше довести, що її заборонили через цензуру — боротьбу проти конкретної ідеології. А цензура якраз і є порушення умовних «прав людини».

01.05.2016

Первомайська демонстрація в Житомирі. Все логічно. До речі майже без серпів і молотів.

28.05.2016

Позачергові усепартійні збори. Симоненка цікавлять традиційні цінності, Росія і світовий капітал. До речі все це є на каналі КПУ. Там 1,1 тисяча підписників, найбільш популярне відео набрало 68 тисяч переглядів. В ньому йдеться про «бандеровскую нечисть». Дивно, як довго може жити Брежнєв. Брежнєвці, вибачте.

Проте Симоненко бачить і системні проблеми: 

«… заметно уменьшилось количество приверженцев коммунистического течения, особенно в рабочей среде. Мы не в гуще народных масс. Нет гибкости в тактике, многие парторганизации не умеют переходить от массовых мероприятий на площадях к кропотливой индивидуальной работе.

При ознакомлении с материалами мониторинга вызывает недоумение и озабоченность то, что почти половина его участников (47,9 процента) поддержали законодательное осуждение и запрещение коммунистической символики (советского герба, серпа и молота, пятиконечной звезды, красного знамени и др.), не поддержали — 40 процентов…»

В цьому він правий. Так як КПУ є нічим іншим, аніж карго-культом КПРС 70-х і 80-х років, то очевидно, що вона переймає всі її недоліки. А серед них якраз невміння ефективно працювати з кожним окремим членом і ставка на масовізм — кількість, а не якість.

Що робити: «… речь идёт прежде всего о пополнении партийных рядов свежими, молодыми силами», «важно пробиться в рабочую среду». І як би там не було, але це розумні для комуніста лозунги. Розумні для комуніста до 50-х років ХХ сторіччя.

25.06.2016

Поздоровляють КПРФ.

16.07.2016

Невідомі зірвали презентацію книжки Петра Толочко «Звідки пішла земля руська». Толочко представник концепції Триєдиної Русі. Він до речі чинний академік НАН України.

16.07.2016

Судять голову харківської КПУ Аллу Александровську.

02.09.2016

Симоненко приїжджає на Будапешт на конференцію «Левые альтернативы возобновлению риторики холодной войны, экспансии НАТО, политике милитаризации и антикоммунизма». Серед представників:

«Маргарита Милева (вице-президент ПЕЛ), Майте Мола (Коммунистическая партия Испании, вице-президент ПЕЛ), Аттила Вайнаи (председатель Рабочей партии Венгрии 2006), Андраш Надь (Рабочая партия Венгрии), Инна Щупак (Партия коммунистов Республики Молдова), Ермак Димов (Болгарские левые), Иржи Худечек (Партия демократического социализма, Чехия), Малгожата Борковска (Движение за социальную справедливость, Польша), Георгиос Верверис и Ангелики Висвики (СИРИЗА, Греция), Гельмут Шольц (Левая партия Германии), Аксель Владимир Карлсен (Красно-зеленый альянс, Дания), Вера Фласарова (Коммунистическая партия Чехии и Моравии)». 

Всі ці сили (окрім хіба що Іспанської компартії) не мають жодних електоральних перспектив. Та й Іспанська має приблизно такі ж рейтинги, як КПУ у 2010-х роках. 

07.10.2016

Симоненко вирушає до ЮАР. Там він виступає на Всесвітньому конгресі профспілок. Це вже трохи серйозніший захід, адже профспілки — серйозна сила навіть у передових західних країнах. В деяких з них їх фінансують з кишені робітників — при чому пожертви по суті обов’язкові (як в США).

Лише фактична належність до наступниці КПРС дозволяє Симоненко представляти Україну в профсоюзному русі.

13.10.2016

Алла Александровська звільнена з СІЗО.

29.10.2016

Симоненко їде у В’єтнам, де бере участь у міжнародній зустрічі комуністичних і робітничих партій. Серед інших там була делегація від компартії такого великого політичного гравця як Китаю.

30.11.2016

Петро Симоненко, Василь Сіренко і Георгій Крючков тягаються з Конституційним Судом. Закон України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» від 9 квітня 2015 року № 317-VIII, на їх думку, не відповідає Конституції України.

До цього вони доклали здобуті після довгих поїздок по міжнародним конференціям і зустрічам «Спільний проміжний висновок Венеціанської комісії та Бюро демократичних інститутів та прав людини ОБСЄ від 21 грудня 2015 року».

21.01.2017

Петро Симоненко заявляє на Всеукраїнських партзборах: «На повестку дня выдвигается необходимость формирования региональных партийных дружин и межрайонных групп охраны». Як думаєте, вийде?

Треба відмітити, що на відміну від нових лівих, і навіть частини нових правих, українські комуністи, як і класичні праві не прагнуть отримати образ жертви. Для них принципово бути сильними, але як бути сильними, коли в партії усі навколо старше 60-ти?

23.01.2017

Петро Симоненко виступає в Брюсселі на міжнародній комуністичній зустрічі. Організатор — доволі популярна компартія Греції (має 2 місця в Європарламенті та 15 місць в Парламенті Греції). Розказує про український фашизм і власний євроскептицизм.

26.01.2017

ЦК КПУ вітає резолюцію ПАСЕ «Функціонування демократичних інститутів в Україні». Там щось про те, що в нас диктатура.

10.03.2017

А в Придністров’ї прикривають місцеву компартію, включно з її лідером Олегом Хоржаном. Симоненко непокоїться. 

30.04.2017

КПУ згадує Бориса Олійника. Ви мабуть вчили щось з його віршів у школі (яку-небудь пісню про матір). Але в підручнику з літератури не писали, що поки в 1991 році всі радянські письменники і поети масово здавали партквитки, Олійник залишався вірним комуністичним догмам. А коли КПУ перестворювали, вступив у неї. Навіть був депутатом. І от його не стало.

01.05.2017

Симоненко досі в Житомирі. Поки в великих місцях ініціативу першотравневих мітингів беруть на себе феміністки і анархісти, в Житомирі Першотравень відбувається під лозунгом «Ні тарифному геноциду» — з червоними прапорами, серпами і молотами. Але все ж більше з зірками — люди вже знають, що новий закон серпи і молоти забороняє.

05.05.2017

КПУ публікує обнародувані матеріали щодо воєнних злочинів нацистського режиму і згадує про фашистське лоббі в Україні. Переддень 9 травня.

09.05.2017

9 травня — зірковий час Симоненка. Він в один і той же день відвідує Державний музей-заповідник «Битва за Київ в 1943», Пам’ятник героям Малинського підпілля, Пам’ятник воїнам, що звільнили Коростень, Пам’ятник партизанам Овруччини. І усюди безліч червоних квітів і ветеранів (і не скажеш, чого більше).

15.05.2017

В Київському апеляційному адміністративному суді Симоненко виступив, захищаючи свою партію. «Закон про «декомунізацію» порушує одну з найважливіших і найчутливіших базових засад демократичного конституційного ладу — принцип політичного та ідеологічного плюралізму (багатоманітності), декларований у частинах першій та другій статті 15 Основного Закону України» — ми вже говорили, до чого апелюють проросійські сили. Так, це всюдисущі права людини.

29.05.2017

А тепер Симоненко їде до Москви. Там він виступає на з’їзді КПРФ.

08.06.2017

46 народних депутатів від проросійських партій спрямували до Конституційного Суду Конституційне поддання щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки». Очевидно, що це питання стосується якраз заборони КПУ.

17.06.2017

Новий загальнопартійний збір присвячено вже новій темі: «Боротьба за збереження партії — обов’язок кожного комуніста». Від створення бойових дружин і намагання повпливати на нову українську політику КПУ переходить до консервації організації. Симоненко хоче зберегти її до кращих часів. 

Це реально фото с офіційного сайту про партійні збори. Тут більше

30.06.2017

В захист КПУ виступає «Європейська асоціація юристів за демократія і права людини». Їм закон про декомунізацію теж видається «цензурним».

25.07.2017

На штабі КПУ розглядають передумови революції 1917 року.

03.09.2017

Петро Симоненко зустрічається з головою португальської компартії. Португальська компартія має 14 місць в Нижній палаті місцевого Парламенту і 3 місця в Європарламенті.

23.09.2017

 В Мінську відбувся III Пленум Центральної Ради Союзу комуністичних партій — КПРС. В ньому беруть участь компартії країн колишнього СРСР, в тому числі і КПУ.

09.10.2017

Петро Симоненко бере участь в засіданні Об’єднання європейських лівих в ПАСЕ. Тут він критикує закон про освіту, виводячи дивне твердження про те, що новий закон про освіту розрахований на «отупіння» дітей і неповагу до нацменшин.

12.10.2017

ПАСЕ, не в останню чергу завдяки Симоненко, приймає резолюцію, що засуджує цей закон. Там зокрема значиться: «Парламентская ассамблея обеспокоена статьями, касающимися обучения на языках меньшинств нового Закона об образовании, принятого 5 сентября 2017 года Верховной Радой Украины и подписанного 27 сентября 2017 года Президентом Украины Петром Порошенко» і «…новый закон влечет за собой значительное сокращение прав, ранее признанных за “национальными меньшинствами” в отношении их собственного языка образования. Эти национальные меньшинства, которые ранее имели право иметь одноязычные школы и полноценные учебные программы на своем родном языке, теперь оказываются в ситуации, когда образование на их родных языках может быть обеспечено (наряду с образованием на украинском языке) только до окончания начального образования. Для Ассамблеи это не способствует “совместному проживанию”.»

21.10.2017

«Коммунисты были и остаются “силой мира”» — зазначає Петро Симоненко на черговому пленумі ЦК КПУ. Його риторика стає все більш «беззубою» — він розраховує на допомогу Європи, а для цього треба передусім триматися букви сучасних європейських законів.

02.11.2017

Петро Симоненко відвідує ХІХ міжнародну зустріч компартій в Санкт-Петербурзі. В Україні знову правлять «нацисти і олігархи».

14.11.2017

На науково — теоретичній конференції на честь 100-річчя Жовтневої соціалістичної революції «Великий Жовтень і майбутнє України» виступає Іван Мигович, секретаря ЦК КПУ. Він вимагає оновлення соціалізму і пророчить йому неминучу перемогу у ХХІ столітті.

17.11.2017

КПУ вітає прийняття чергової резолюції ООН, інспірованої РФ. В ній пропонують краще боротися проти нацизму (в особливості проти місцевих союзників Німеччини — зокрема Дивізіїї СС «Галичина») Проти довго виступали США і Україна. 

В тому ж тексті привітання на сайті, КПУ розповсюджує повідомлення про те, що кожен четвертий депутат Верховної Ради — наркоман.

04.12.2017

Алла Александровська, та що з харківської КПУ, звертається до усіх можливих інстанцій — від ОБСЄ до ВР, говорячи про загрозу своїй безпеці. На її думку, їй погрожують «Айдаром».

11.12.2017

Не в останню чергу завдяки роботі Петра Симоненка, Венеціанська комісія опублікувала експертний висновок щодо мовних положень українського закону «Про освіту» — на думку комісії мовні норми закону ставлять під загрозу навчання мовою нацменшин.

17.02.2018

Черговий Пленум ЦК КПУ.

«Диктатура пролетариата заменена диктатурой буржуазии, которая после вооруженного переворота в феврале 2014 года приобрела черты неонацистского режима, что привело к резкому усилению эксплуатации человека в профессиональной, гуманитарной, нравственной, моральной, духовной, информационной сферах»

— говорить Симоненко.

 Проводиться реструктуризація організації —

«Что касается организационно-партийной работы, то Президиум ЦК обращает внимание членов ЦК и ЦКК на следующие принципиальные моменты. Согласно данным статотчетов, уменьшили и численность партии, и количество первичек. Некоторые партийные организации вышли из параметров, предусмотренных Уставом для избрания горкома, райкома (не менее 50 членов КПУ)».

05.03.2018

Антифашистський комітет України просить Конституційний суд визнати незаконною декомунізацію. 

06.03.2018

На каналі 112 виступає секретар ЦК КПУ.

21.03.2018

Петро Симоненко в ООН засуджує «українську олігархічну диктатуру».

04.01.2018

КПУ пише листа в Конституційний суд. Чи не найбільше його цікавить «… чи впроваджуються насправді в її (українську) державну практику стандарти європейської демократії, відданість яким час від часу проголошує українська влада…»

11.04.2018

Симоненко в Брюселі виступає на Європейській комуністичній зустрічі. 

17.04.2018

Петро Симоненко поряд з представниками Грецької КПУ майданить в Греції — проти імперіалізму в Сирії (!шо!).

01.05.2018

В Борисполі, під прапорами КПУ відбувається маївка.

08.05.2018

На офісі КПУ обшуки. Неочікувано про КПУ згадують ЗМІ, нагадуючи тим, в кого коротка пам’ять — Підпільний обком діє!

09.05.2018

В Києві марш до Дня перемоги. У натовпі ветерани і членство КПУ.

10.05.2018

Петро Симоненко на допиті в СБУ.

04.07.2018

Петро Симоненко виступає на пленумі Центральної ради СКП КПРС. Знову про диктатуру в Україні.

08.10.2018

А тут Петро вже в Стратсбурзі, в ПАСЕ, серед об’єднаних лівих. І знову про диктатуру.

02.11.2018

КПУ буцається з владою Придністров’я. КПУ не хоче, аби сидів голова місцевої компартії.

09.11.2018

А тепер Петро Симоненко виступає на об’єднаному форумі зелених, лівих і «прогресивних» сил «Нова Європа в новому світі». Цитуємо:

Я не случайно акцентирую внимание участников Форума на проблемах Украины, потому что наша ситуация — это лакмусовая бумажка по которая высвечивает уровень опасности для всего Европейского континента и не только.

Ведь очевидно, что те международные соглашения и договоры, которые обеспечивали определенную политическую стабильность в мире и Европе, в первую очередь Хельсинские соглашения 1975 года, соглашения о сокращении ядерных вооружений и другие, остались лишь на бумаге. Сила права подменена правом силы.

Яркий пример, заявления США об одностороннем выходе из Договора о ликвидации ракет средней и малой дальности (ДРСМД), наращивание ядерного потенциала на территории Европы и общая милитаризация Европейского континента под предлогом мифической угрозы со стороны России.

Посмотрите, как контролируемые капиталом и буржуазными спецслужбами так называемые «свободные» СМИ разжигают социальные фобии, распространяя ложь, выдавая фейки за достоверные события, фабрикуя «доказательства» по принципу «хайли лайкли» и, тем самым, замедляя процессы адекватной общественной реакции на происходящие события, искажая реальную картину мира, вплоть до зеркальной.»

Ну коротше кажучи, лівакам треба стати комуністами — о, цей солодкий крок від прав біженців до ГУЛАГу!

22.11.2018

КПУ йде на президентські вибори.

23.11.2018

Компартії всього світу підтримують КПУ своїм листом.

01.12.2018

Нащо КПУ йде на вибори? Цитуємо:

«Первое. Нам предоставляется возможность отмобилизовать свои ряды и публично подтвердить миллионам избирателей,что Компартия Украины живет, действует и борется за интересы трудящихся, за спасение страны, за ее достойное будущее.

Второе. Включившись в избирательную президентскую кампанию, Компартия проверит и активизирует свои структуры, обогатится новым опытом легальной и нелегальной политической роботы в массах.

Третье. Нашу партию продолжают пополнять молодые борцы за свободную Украину, за социализм.

Четвёртое. Позитивно воспринимаются трудящимися и другими социальными слоями общества наши принципиальные оценки и шаги против наступления на социально-экономические права и политические свободы граждан…

Пятое. Избирательный процесс мы рассматриваем как фактор благоприятствующий взаимопониманию и координации действий левых и левоцентристских сил…

Шестое. Необходимостью максимального использования предоставляемых законом о выборах возможностей для прорыва информационной блокады, 

Седьмое. Активное участие коммунистов в избирательной кампании будет иметь, несомненно, мощный, вдохновляющий смысл и силу.»

Ну ви зрозуміли.

03.12.2018

КПУ публікує передвиборчу програму.

29.01.2019

Петро Симоненко реєструється як кандидат в президенти у ЦВК.

04.02.2019

ЦВК відмовила Петру Симоненко. КПУ нагадує їй про вірші Тараса Шевченка. КПУ обіцяє піти і на парламентські вибори.

Я це все до чого: КПУ — це мумія Брежнєва. Але навіть цю мумію ми не перемогли. А як ми плануємо перемогти регіоналів?

 


Якщо вам сподобався цей матеріал – ви можете поширити його в соцмережах