Катарсис

Інтелектуальний Правий Журнал

 Нова українська молодь:  Богдан Серпокрил

Від редакції.

Нещодавно одне мейнстрімне медіа випустило матеріал, що був присвячений начебто українській молоді.

Там ми побачили абсолютно порожніх недолугих хіпстерків у скіні-джинсах, з вузьким кругозором та правами ЛГБТ у голові.

Оскільки «Катарсис» авжеж контркультурне видання — ми запускаємо серію власних матеріалів про справжню українську молодь. Талановиту, різнобічну, палаючу ідеями та любов’ю до Батьківщини. Молодь, якій судилося зайняти місце еліти в українському суспільстві. Молодь, що мейнстрімні медіа, на жаль чи на щастя, не покажуть.

Зустрічайте. Богдан Серпокрил. Фотограф з Харкову. 20 років.


У що ти віриш?

Я вірю в Бога та мистецтво, адже вірю в те, що мистецтво — це і є Бог на землі. В церкві я пізнаю мистецтво, в природі я пізнаю мистецтво, в людях, в бутті. А ще я вірю в достроковий армагеддон, який, я сподіваюсь, станеться.







Ким себе бачиш через 10 років?

Я бачу хатинку, біля хатинки березку, та жодної душі. Так от, я себе бачу в ролі березки, а хатинка — це моє оточення.







Хто для тебе авторитет?

Є такий один сивий чоловік з великими вусами, як у Ніцше, за цими вусами криється такий пласт мистецтва: драматургія, революція, живопис, бандитизм, літераторство, авантюризм. Та ім’я цьому всьому Дмитро Олександрович Корчинський. Він зробив дуже великий внесок в український так званий логос, що вся Європа позаздрить.







Що думаєш про війну на Донбасі?

Війна на Сході — це наш кulturkampf. Це слово дослівно можна перекласти як «культурна боротьба», і нам вже потрібно вирвати із грудей ворога нашу славну перемогу. Саме перемогу, а не мир. Мир втомлює і душить, мов тюрма, як писав класик відомий.





Чи лякає тебе щось в країні?

Лякає її красота. Не можна бути такою гарною. Ще лякає несмак людей, несмак в усьому: в бутті, навіть несмак в несмаку мене лякає, це наше брємя, якого не треба позбуватись, адже якщо в усіх у країні буде смак, то що станеться з самою Україною? Жах, не хочу уявляти.







Чому не поїдеш з України до заможнішої країни?

Я відчуваю прив’язаність до цієї землі, до цих дерев, до культури, навіть до цього сонця, що світить нам. В Україні воно світить не так, як в інших країнах. Сонце мені тут світить хорошо, люблю погрітися під українським чорним сонечком.






Про що зазвичай ти спілкуєшся з друзями?

Та про абсолютно все. Починаючи від «як спокусити найкрасивішу дівчинку в класі», закінчуючи  «чому у Ференца Ліста такий великий ніс, він шо жид?»







Три книги, які ти порадиш своєму другу?

  1. «Сяючий Шлях». Дмитро Корчинський.
  2. «Древняя Русь и Великая степь». Лев Гумільов.
  3. «Насолода». Габріеле Д’Аннунціо.




Три останні треки у твоєму плей-листі?

  1. Хорея Козацька — «Сидів орел на степовій могилі».
  2. Тимур Муцураев — «Ветер».
  3. Егор Летов — «Думы окаянные».









Яка в тебе мрія?

Мрію стати безсмертним, а потім померти. А взагалі хочу зняти фільм та розчавити сучасний український сінематограф.


Решта фото в Instagram Богданаhttps://www.instagram.com/serppokryl

Головний редактор

  • 6
  •  
  •  
  •  
Вертикальний, Культура, Нація