Останнім часом вереск різноманітної ліберастичної публіки спрямований проти українських правих набуває все більш «патріотичного» характеру. Мовляв, всі супротивники содомітських шабашів – «агенти Москви»; «права людини» (під якими маються на увазі виключно прав секс-меншин та членів етнічних мафій) дорівнюють базовій національній ідеї; антиукраїнські ідеї висловлені українською чарівним чином стають ледь не націоналістичними, а «самостійність» дорівнює чіткому виконанню вказівок з Брюселю (ну й з амбасади США теж, доки там сидять представники демпартії, звісно).

На початку весни ліваки розвели галас по інтернету. Вимагали у поліції закрити телеграм-канал «ВОЛЬЄР».

Ми вирішили поспілкуватися з адміністрацією «Вольєру», щоб дізнатися, у чому суть лівацьких претензій та поговорити більше про деструктивний сенс українських ліваків.

За усією тою антифашистською хуйнею, що відбувається у Києві протягом останніх років, стоїть певна особа Х, яка тривалий час була фактично одним з польових командирів антифи в Києві. Особа яку стратегічно переграти у вуличній герильї міг тільки Орест Квач.