Нещодавно побачив цікаве соціологічне дослідження «Кому більше довіряють українці», результати якого хотів би проаналізувати у цій статті. Але спочатку процитую саме дослідження: «Найчастіше громадяни України

Ситуація з безвідповідальністю та халатністю у Свято-Феодосіївському чоловічому монастирі Києва, який є однією із трьох обителей, підпорядкованих ПЦУ, поза сумнівом, вимагає детального розгляду. Як стало

Поки телевізори та інтернети заповнюють голови українців «томосіаною» (що, безперечно, дуже добре) я розповім вам про те, якою Церкву нам усім хотілося б спостерігати у аспекті економічному.

Серен К’єркегор не часто приваблює увагу дослідників в якості політичного філософа. Один з «батьків-засновників» сучасної філософії сприймається як метафізик, богослов-фахівець з філософської антропології або естетики, але аж ніяк політичний філософ. Парадоксальним чиномйого соціально-політичні погляди найбільше привертали увагу дослідників радянської доби, які прагнули розкрити «реакційну сутність релігійного філософа».

Українську історію важко уявити без її духовної складової – історії релігії й церкви. Від часів Київської Русі важливими духовними, культурними та економічними центрами були монастирі. 

Серед численних вдалих і не дуже романів та оповідань Стівена Кінга, особливу увагу завжди звертають на семитомник «Темна Вежа», яку сам автор назвав своїм magnum

Свята мучениця імператриця Олександра Римська займає особливе місце в історії християнського світу та церкви. Вона є однією з тих знакових постатей, які знаходяться на межі вмираючого античного світу та нової християнської цивілізації, яка народжувалась на крові мучнів нової віри – в прямому сенсі слова.
Характерно, що навіть навколо ідентифікації її особи не припиняються палкі суперечки істориків, як світських так і церковних. Тим не менш, неможливо відкидати її величезне значення в історії церкви та глибоке і масове шанування її вірними, як на Сході так і Заході.

Про чорний расизм у французьких колоніях, антирелігійний зміст революції, геноцид французів та розвінчання міфу про «народження французької нації» читайте у першій частині. Революція Хама Яскравою

Висхідною точкою націотворчих процесів сучасності багато хто досі вважає революційні події у Франції 1789–1794 років. Мовляв, саме тоді класична феодально-абсолютистська монархія перетворилася на зразкову національну